БеатрIче



Категории Юрiй Клен ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал I Тебе спiвець, пiднiсши понад зорi, Таким безсмертним свiтлом оточив, Що досi ще крiзь далечiнь вiкiв Пронизують нас променi прозорi. Як жадiбно ти ловиш, темнозора, Пливке, як пух, летюче листя слiв, Коли дзвiнкi дощi моïх рядкiв Шумлять, немов осiннi осокори. Що всi скарби, затопленi в морях! Раптову радiсть i той блиск дитячий, Який спалахує в твоïх очах, Не промiняю нi на що: неначе Блакитний мiсяць, виплива з долонь Твоє волосся чорне й смагла скронь. II Ти вся ще провесна, о Беатрiче! В тобi все свiтло ранкове зорi, Що ним спiвцi, поети й малярi Колись наситили середньовiччя. Ще першi сльози радостi й горичi Дрижать, як на березовiй корi, Але вже славлять янголи вгорi Твоє iм'я, благословенне тричi. Поглянь, тепер твоï всi ночi й днi Круг тебе дивним сяйвом заяснiли I заслiпили нас, мов крила бiлi: Бо серед скель в похмурiй тишинi Своïх терцин холоднi дiаманти Тобi вплiтав у шату темний Данте.
БеатрIче